- зрівноважувати
- —————————————————————————————зрівнова́жуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зрівноважувати — ую, уєш, недок., зрівнова/жити, жу, жиш, док., перех. Робити рівним чому небудь за вагою, зводити до рівноваги. || Мати однакову вагу з чим небудь … Український тлумачний словник
урівноважувати — (врівнова/жувати), ую, уєш, недок., урівнова/жити (врівнова/жити), жу, жиш, док., перех. 1) Робити рівним чому небудь за вагою, зводити до рівноваги. 2) перен. Доводити до відповідності з чим небудь, зрівнювати у якому небудь відношенні. ||… … Український тлумачний словник
врівноважувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
урівноважувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зрівноважувати — жую, жуєш, Пр. Зводити до рівноваги, робити рівним за вагою, мати однакову вагу … Словник лемківскої говірки
балансувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех. Зберігати рівновагу, роблячи відповідні рухи тілом. 2) перех. Доводити до правильного співвідношення взаємно зв язані частини, сторони чого небудь, надходження і витрати чогось. 3) перех., тех. Зрівноважувати… … Український тлумачний словник
зрівноважити — див. зрівноважувати … Український тлумачний словник
зрівноважуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до зрівноважувати … Український тлумачний словник
зрівноважування — я, с. Дія за знач. зрівноважувати … Український тлумачний словник
зрівноважуватися — уюся, уєшся, недок., зрівнова/житися, жуся, жишся, док. 1) Ставати рівним чому небудь за вагою, набувати рівноваги. 2) тільки недок. Пас. до зрівноважувати … Український тлумачний словник